Original text: https://brokenchalk.org/how-war-in-ukraine-affects-education/

Як війна в Україні впливає на освіту

Авторка: Катерина Чаленко

24 лютого 2022 року, у четвер, о 3:40 ранку, в Україні розпочалася повномасштабна війна.

Безумовно, військові дії в країні негативно впливають на психологічний та фізичний стан громадян, як дітей, так і дорослих. Цілі родини змушені ховатися від постійних обстрілів, залишати свої домівки та виїжджати в інші регіони або країни через небезпеку, що панує в місцях їхнього проживання. Воєнний стан в Україні змінив життя кожного громадянина та вплинув на всі сфери життя.

Але як війна вплинула на освіту в Україні?

Через кілька тижнів після вторгнення майже 16 мільйонів українців були змушені покинути свої домівки і шукати притулку за кордоном та в інших частинах України. Багато з них — жінки та діти. Така міграція завдала значної шкоди українській освіті, адже більшість учителів в Україні — жінки.

Під час пандемії COVID-19 вчителі по всьому світу розвивали навички дистанційного викладання. Тепер, коли війна знову розділила їхні класи, українські вчителі адаптували ці навички, щоб навчати учнів по всій Європі та світі.

Як і сама Україна, яка продемонструвала величезний опір, освітяни (вчителі, професори тощо) продовжують свою освітню діяльність, незважаючи на величезні труднощі. З моменту військового вторгнення вчителі продовжували навчати своїх учнів у бомбосховищах під час активних обстрілів. Заправки та продуктові магазини, що працюють від генераторів, перетворюються на центри для зйомок віртуальних уроків.

Реакція України та постійні виклики у сфері освіти

Рівень грамотності в Україні становить 99,8%, що є одним з найвищих показників у світі, а освіта є предметом національної гордості. У воєнний час український уряд працює над адаптацією системи освіти до нових реалій.

Наступного дня після початку повномасштабного вторгнення в Україну, 24 лютого, Міністерство освіти і науки України рекомендувало призупинити навчальний процес у закладах освіти всіх рівнів, а учнів відправити на двотижневі канікули. За цей час частина території України була тимчасово окупована, а низка міст і сіл (Маріуполь, Чернігів, Суми, Харків та інші) стали ареною активних бойових дій.

З 14 березня навчальний процес почав відновлюватися там, де це дозволяла безпекова ситуація. Діти, які проживають далеко від зони бойових дій і не переїхали на час війни в інші регіони України або за кордон, навчаються очно, дистанційно або змішано.

Однак через тривалі авіанальоти та кількагодинні відключення електроенергії навчальний процес на відносно безпечних територіях також переривається. Адже коли викладачі та студенти перебувають в укритті під час авіанальоту або без електрики і, відповідно, якісного інтернету, учасники освітнього процесу не можуть продовжувати ні очне, ні дистанційне навчання. Тому значну частину навчального часу учні витрачають на самостійне навчання. Все це лише посилює освітні втрати.

Студенти, які були змушені змінити місце проживання в межах України, іноді навіть неодноразово, стикаються з перервами в навчанні. Для внутрішньо переміщених студентів одним із найбільших викликів є адаптація до нового середовища та інтеграція в новий навчальний заклад, налагодження комунікації з викладачами та однолітками. Втрата або розлука з близькими, розлука з друзями, зміна місця проживання — все це викликає психологічний стрес у дитини.

Однією з найскладніших є ситуація з дітьми, які проживають у зоні бойових дій, на лінії зіткнення або поблизу зони бойових дій. Наразі відсутня точна інформація про кількість таких дітей.

Діти на цих територіях перебувають у постійній небезпеці, під обстрілами, змушені ховатися в підвалах або інших безпечних місцях, наскільки це можливо. На цих територіях часто відсутній зв’язок, електрика, газ, вода, теплопостачання, частина будинків зруйнована, і діти не мають більш-менш облаштованого притулку чи укриття. Тому головне тут — зберегти життя і здоров’я дітей, а освітній процес повинен здійснюватися по можливості і лише в тих формах, які не наражають дітей на додаткову небезпеку. Частина дітей не навчається взагалі, а частина навчається самостійно. Тому саме ця група дітей зазнає найбільших освітніх втрат. Водночас, як ми вже зазначали, особливої уваги потребують діти, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Кожна група учнів має дві спільні проблеми. Це освітні втрати, які є різними для всіх груп учнів, адже зрозуміло, що діти, які живуть далеко від зони бойових дій і не змінили місце проживання, матимуть менші освітні втрати, ніж інші діти. Тому кожен навчальний заклад і кожна громада повинні мати індивідуальну стратегію компенсації освітніх втрат, а також загальну державну українську стратегію компенсації освітніх втрат.

Ще однією спільною проблемою є потреба в психологічній допомозі для всіх груп учнів, рівень якої також буде різнитися залежно від обставин, у яких опинилася дитина.

Доступ до освіти вимагає

По-перше, освіта під час війни є важливою темою, яка вимагає співпраці між державними установами, гуманітарними організаціями та міжнародною спільнотою, щоб максимізувати освітні можливості та захистити дітей у таких складних обставинах. Співпраця з місцевими організаціями, соціальними працівниками та незалежними експертами необхідна для того, щоб освітні можливості для дітей були адаптовані та доступні.

По-друге, для забезпечення доступу до освіти під час війни необхідно надати достатні фінансові ресурси, відповідну інфраструктуру та обладнання.

По-третє, важливо пам’ятати, що освіта під час війни не обмежується навчанням за підручниками. Діти потребують різноманітних освітніх можливостей, включно з соціальною та емоційною підтримкою, культурними заходами, доступом до медіа та технологій.

По-четверте, освіта має бути адаптована до ситуації війни і відповідати потребам дітей, щоб допомогти їм адаптуватися до життя у складних обставинах у майбутньому.

І найголовніше, одним із ключових аспектів освіти під час війни є забезпечення безпеки дітей та вчителів. Під час війни школи часто стають мішенями, що призводить до людських жертв і руйнування обладнання. Школи повинні бути захищені, щоб убезпечити життя дітей і вчителів та забезпечити безперервність освітнього процесу.

Крім того, освіта під час війни має бути доступною для всіх дітей, незалежно від їхнього соціального статусу чи релігійної приналежності. Міграція, пов’язана з війною, та нерівний доступ до освіти можуть призвести до дискримінації та виключення деяких дітей. Необхідно забезпечити доступні та рівні освітні можливості для всіх дітей, щоб запобігти дискримінації та забезпечити рівні шанси для всіх дітей у майбутньому. Це вимагає співпраці з місцевими організаціями, соціальними працівниками та незалежними експертами для розробки та впровадження стратегій, спрямованих на забезпечення доступності освіти для всіх дітей під час війни.

Висновки

Безумовно, війна має значний негативний вплив на освіту, але за правильних зусиль і підтримки можна пом’якшити ці наслідки і допомогти дітям у майбутньому. Звичайно, багато учнів не мають доступу до освітніх програм або можливості долучитися до онлайн-навчання. Ті учні, які виїхали за кордон, стикаються з мовними проблемами та намагаються адаптуватися до іншої системи навчання.

Незважаючи на те, що кожен учень опинився в жахливій і складній ситуації, нормальний навчальний процес відновлюється, незважаючи ні на що!